Попереджений — значить озброєний. Що потрібно знати про гепатити, їх передачу та профілактику
28 липня — Всесвітній день боротьби з гепатитами (Фото: VitalikRadko / depositphotos.com)
Щороку 28 липня завдяки Міжнародному альянсу із боротьби з гепатитом проводиться міжнародний день боротьби з цією хворобою. Розповідаємо, що потрібно знати про цю хворобу та її лікування.
28 липня, як дата боротьби з гепатитом, було обране на честь дня народження Баруха Самюеля Блумберга, який відкрив і сам вірус гепатиту В, і першу вакцину проти нього. Хорошою традицією цього дня стало би щорічне тестування на цю інфекційну хворобу.
Міжнародні дні боротьби з різними хворобами організовуються для підвищення обізнаності про найбільш небезпечні з хвороб, які найбільше загрожують нам і щодо яких є найбільша потреба в освіті та розголосі. Тому саме цій меті — освіті — присвячений цей матеріал, підготований спільно з командою соціального проєкту Твій сімейний лікар.
Юрий Войналович Керівник ГО BCD та експерт з вірусних гепатитів
Згідно з дослідженням ГО BCD, сімейні лікарі масово не тестують пацієнтів. Ситуації різні: десь немає тестів (хоча вони мають бути закладені в пакеті НСЗУ), деякі лікарні економлять та не закуповують тести, десь лікарі не вміють їх проводити. Або не усвідомлюють масштабів проблеми і причин, чому тести просто необхідно робити, адже це питання життя та здоров’я десятків та сотень тисяч людей.
Люди не тестуються, бо думають, що немає ліків. Держава не бачить хворих та не закуповує потрібну кількість ліків.
Оскільки ліки закуповуються державою, а замовлення регулюється попитом, найбільша проблема — небагато людей доходить до етапу тестування через провисання тестів. Наприклад, за 2020-й рік у Києві протестовано 43 тисячі людей. А згідно з державною стратегією має бути протестовано 300 тисяч. Взагалі, якщо орієнтуватись на державну стратегію, до 2025 року 50% пацієнтів мають знати свій діагноз. Тобто треба протестувати половину населення. Але люди не тестуються, не стають на облік, відповідно немає сенсу закуповувати стільки ліків.
Зокрема, тестуватися людям заважають упередження щодо лікування за державний кошт. Думка, що «державне — значить неякісне» досить поширена, проте вона не відповідає дійсності. Терапію проводять дієвими ліками, схваленими ВООЗ.
Врешті, людям може заважати тестуватися страх перед стигматизацією зі сторони лікаря чи лікарки. Зазвичай людина, яка лікує, сама не хворіла на гепатит та може не розуміти деталей захворювання. На жаль, гепатит часом навіть серед лікарів та лікарок вважається маргінальною хворобою, якою хворіють люди, що вживають наркотичні речовини, чи люди з багатьма сексуальними контактами. Однак все не так просто.
Основні дані про хворобу
Почнемо з основ. По суті гепатит — це вірусне захворювання печінки запального характеру. Можливо, ви навіть чули, що існує п’ять основних типів вірусу гепатиту: А, В, С, D і Е. Найнебезпечніші з них — вірусні гепатити В та С: саме на них припадає 96% смертей від цієї хвороби.
І це навіть попри те, що вже давно існує доступна та ефективна профілактика гепатиту В і D, який іноді з’являється як супутня хвороба. І ця профілактика — вакцинація. Від гепатиту С вакцини поки що не існує, проте він лікується сучасними препаратами за три місяці. Головне тут, як і з багатьма вірусними інфекціями, — вчасно його виявити.
Гепатит досі є проблемою, бо, по-перше, він зазвичай протікає безсимптомно аж до появи серйозних уражень печінки. А по-друге, тому що багато людей не вважають за потрібне регулярно тестуватись на гепатити, бо певні, що ця хвороба «з ними ніколи не трапиться».
Через ці небезпечні стереотипи щодо того, хто може, а хто не може захворіти на гепатити, хвороба і краде щороку мільйони життів. Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я від 2015 року, від вірусних гепатитів померло 1,34 млн людей у світі. Це більше за кількість смертей від туберкульозу чи ВІЛ/СНІДу. Та, на жаль, 4 з 5 людей з хронічним гепатитом С не знають про свій діагноз, а про хронічний гепатит В не здогадується 9 з 10 людей з хворобою. З тих, хто знає свій діагноз, лише 8% осіб отримують доступ до лікування.
Не дивлячись не величезну проблему з розповсюдженням і смертністю від гепатитів, в Україні досі відсутній національний реєстр хворих на гепатит С. Це значить, що точно оцінити кількість хворих неможливо.
Станом на 1 квітня 2021 р. оціночна кількість інфікованих вірусним гепатитом С (або ВГС), за даними ЦГЗ, сягає позначки 2 122 400 осіб, а хронічний ВГС мають 1 528 128 осіб.
Щодо гепатиту В, згідно з оцінками експертів, станом на початок 2019 року в Україні інфіковано 1,5% (632 298) осіб, з яких лише приблизно 1 з 25 осіб перебувають під медичним наглядом.
Як лікували гепатити раніше
Гепатит супроводжує людство ще з періоду Бронзового віку, про що свідчать сліди вірусу, знайдені в людських рештках, яким понад 4500 років. Офіційно ж вірус гепатиту В був відкритий у 1966 році Барухом Блюмбергом. Цей вчений також знайшов спосіб діагностики хвороби та вакцину від неї, за що отримав Нобелівську премію.
У 1987 році з’явилось друге покоління вакцин від гепатиту В, дешевше у виробництві та доступніше для людей. Після введення масової імунізації від гепатиту захворюваність на гострі форми скоротилась у 10 разів по всьому світу.
Якщо ж не вакцинуватися, то можна отримати довічну хворобу, яка рідко лікується повністю, але принаймні стримується щоденним прийомом препаратів. До того ж вакцинація від гепатиту В захищає і від гепатиту D, який йде супутньою хворобою.
Від гепатиту С немає вакцин. Проте цю хворобу можна повністю вилікувати за допомогою сучасних ліків.
З 90-х років пацієнтів з вірусними гепатитами С і В лікували пегільованими інтерферонами. Це уколи в живіт раз на тиждень, що стимулюють імунну систему справлятися з вірусом. Лікування могло тривати пів року або й рік — залежно від генотипу.
Інтерферони дуже токсичні, приблизно як хімієтерапія при онкології: вони мають купу протипоказань та побічних реакцій. При чому це не було лікування періодичними курсами, як при онкології. Для лікування гепатиту С могло знадобитись від 24 до 72 тижнів безперервних ін’єкцій. Курс вартував близько 11 тисяч доларів, але позитивний результат від цього лікування був лише в 50% випадків. До того ж самі лише аналізи до старту лікування коштували від 5 до 8 тисяч гривень.
Квантовий стрибок у лікуванні гепатитів
У 2018-му році ВООЗ випустила оновлені рекомендації щодо лікування гепатиту С, а в січні цього року були змінені українські стандарти надання медичної допомоги пацієнтам з вірусними гепатитами B і С. Усі основні препарати зареєстровані в Україні, а сам курс триває від 12 до 24 тижнів.
Якісне лікування від гепатиту можна отримати безкоштовно від держави.
ПППД майже не мають побічних реакцій, вони легше переносяться організмом. Окрім того, є генеричні препарати, які не поступаються брендовим ефективністю та безпечністю, проте є дешевшими. Зараз можна отримати комерційне лікування приблизно за 500 доларів (включно з аналізами).
Нинішня процедура лікування хронічного гепатиту С не шкодить організму, як інтерферони, та не заважає людям жити активним соціальним життям. При чому якісне лікування від гепатиту можна отримати безкоштовно від держави: це тримісячний курс таблеток.
Зміни в підході до лікування гепатитів в Україні
Сьогодні лікувати вірусні гепатити можуть сімейні лікарі та лікарки. Для цього вони мають пройти відповідні курси та отримати кваліфікацію (наприклад, при Академії НСЗУ, Центрі громадського здоров’я і т.д.). Для тестування, звісно, ніяких додаткових кваліфікацій не треба.
З 18 років кожній людині варто щороку робити тести на вірусні гепатити та ВІЛ у свого сімейного лікаря чи лікарки для профілактики. У випадку позитивного результату тестів людина отримує направлення до інфекціоніста/-ки, де можна отримати призначення на додаткові обстеження. І потім вже людина отримує направлення до лікарні, де може отримати оплачене державою лікування.
Громадські ініціативи у боротьбі проти хвороби
Поки в Україні культура лікування хвороби ще формується, потенційні хворі можуть звертатися до громадських проєктів та пацієнтських організацій. Наприклад, до ГО BCD, яка спеціалізується на гепатитах, Альянсу громадського здоров’я, БО «100% Життя», ГО Лікарі без кордонів. Врешті, телефонувати в тематичні заклади, на гарячу лінію НСЗУ, Національну гарячу лінію з питань вірусних гепатитів і т.д.
Неурядові проєкти можуть надавати консультації, шукати медикаменти та навіть допомагати оплачувати діагностику. У таких організаціях зазвичай можна проконсультуватися з людиною, яка сама зіткнулась колись із цією хворобою та знає, куди бігти та до кого звертатись. Коли представник пацієнтської організації як рівний рівному розповідає хворому про власний успішний досвід видужання, це викликає довіру до процедури лікування. А це досить важливий психологічний фактор.
Ключові моменти:
Гепатити А та Е передаються фекально-оральним шляхом. Їх ще називають «хворобою немитих рук». Інфікуватись можна при тісному фізичному контакті з людиною, яка вже інфікована, а також вживаючи їжу, приготовану нею. Аби вберегтись від них, потрібно дотримуватись правил особистої гігієни та вживати термічно оброблену воду/продукти. Найчастіші симптоми хвороби: підвищена температура, слабкість, відсутність апетиту, діарея, блювота, неприємні відчуття в животі, потемніння сечі, пожовтіння шкіри і білків очей. У більшості випадків ці типи вірусу не спричиняють летальних випадків.
