Мене звати Валентина. У моєму житті сталася надзвичайна подія. Я хочу поділитися з вами своєю історією. У 1997 році я дізналася, що хвора на вірусний гепатит С.
Це був вирок з відстрочкою. Серед людей гепатит С називають «лагідний вбивця», так як він вважався невиліковною хворобою, міг довго себе не проявляти, а потім, несподівано виявлявся цироз печінки. Насправді, я думаю, що вірус у моєму організмі з’явився набагато раніше, бо ще з 1985 року я була наркозалежною та вживала ін’єкційні наркотики домашнього виробництва .
Отже , кожен день моя печінка отримувала, крім вірусу, ще й отруту у вигляді наркотиків, аж до 2010 року. Саме тоді я успішно пройшла реабілітацію та позбавилася головної смертельної небезпеки. Тим часом вже з’явилися ліки, за допомогою яких стало можливим вилікувати і гепатит С. Проте, коштувало лікування дорого, а грошей не було. На щастя, почали з’являтися соціальні програми, що дають шанс вижити таким, як я. Підвела мене моя безтурботність. Із усіх хвороб, які виникли у мене через вживання наркотиків, печінка турбувала менш за все. ВОНА НЕ БОЛІЛА! А я все відкладала і відкладала лікування гепатиту. Мій організм натякав мені хронічною втомою, ранковою нудотою, білим нальотом на язиці. Аж ось я несподіванно опинилася в реанімації в кризовому стані- вся жовта та роздута, як надувная лялька.
Мене практично витягували з того світу. Після УЗД поставили діагноз – цироз печінки, хоча в черевній порожнині рідини не було. В мене почав загнивати тазостегновий суглоб з септичним некрозом, інфекція потрапила у кров, почався реактивний артрит, все це супроводжувалось надзвичайним болем і температурою, яка не спадала нижче 38,2. Але печінка була в такому стані, що ні знеболювальне, ні жарознижувальне приймати було не можна, і гепатит лікувати теж не можна , якщо є інші важкі захворювання. Виходило замкнуте коло. Одна проблема тягла за собою іншу. Чотири місяці інтенсивної терапії та жорсткої дієти пішли на те, щоб моя печінка почала функціонувати так, аби з’явилася змога лікувати інші загострення.
За цей час мій стан погіршився. Стегновий суглоб прийшлося видалити. Імунітет знизився зовсім, почався туберкульоз кісток. Ще дев’ять місяців прийому дуже важких препаратів. Це була розплата за мою легковажність. Бо ж не можна затягувати з лікуванням гепатиту С!!! Це був дуже жорстокий урок для мене. Я почала лікування в 2019 році, в квітні. Але знову все було не просто. Деякі лікарі боялися починати лікування через півроку після закінчення терапії туберкульозу, побоюючись рецидиву. У мене був генотип 3 а. Мені призначили курс тримісячного лікування єгипетськими препаратами, та раз на місяць я здавала аналізи. Після двох місяців лікування вірусне навантаження виявилося дуже високим і мені додатково призначили копегус (рибаверін), лікування продовжили ще на місяць. І ось-перемога!!! Вірус не знайдено. Я дуже вдячна «Клубу переможців гепатиту С» і Юрію Войналовичу, який підтримував та надихав мене, допоміг мені з безкоштовною програмою по лікуванню гепатиту .Я знову отримала шанс на довге і здорове життя.